Експертами Центру підготовлено текст Заяви Парламенту про визнання геноциду Українського народу
15 квітня 2022
Експерти Центру ініціювали підготовку проєкту заяви Верховної Ради України «Про вчинення Російською Федерацією геноциду в Україні».
Текст проєкту було передано до Верховної Ради України 6 квітня 2022 року разом із пояснювальною запискою, проєктом відповідної постанови Парламенту, а також англомовними перекладами цих документів.
14 квітня 2022 року Верховна Рада України ухвалила Заяву «Про вчинення Російською Федерацією геноциду в Україні» у редакції, яка має лише кілька редакційних відмінностей, порівняно із розробленим проектом.
Заява містить широку преамбулу, у якій представлено базову правову аргументацію того, що геноцидом Українського народу є дії, вчинені Збройними силами Російської Федерації та її політичним і військовим керівництвом під час останньої фази збройної агресії Російської Федерації проти України, яка розпочалася 24 лютого 2022 року.
Одним із центральних положень є констатація тривалої державної політики російської федерації щодо викривлення уявлення про самобутність Українського народу та його прагнення до незалежності, що реалізується через поширення фальшивих ідеологем, в основі яких лежить завідомо хибне та маніпулятивне ототожнення українського патріотизму з «нацизмом» чи іншими людиноненависницькими ідеологіями.
Беручи до уваги цей факт, констатується, що під «денацифікацією» України, яку оголошено метою нового етапу збройної агресії з боку російської федерації, фактично приховуються справжні мотиви російської агресії — знищення Українського народу, його самобутності та позбавлення його права на самостійний розвиток.
Вперше разом із ухваленим правовим документом оприлюднено пояснювальну записку, у якій наведено низку доказів, які свідчать саме про таку справжню мету агресії російської федерації. У ній доводиться, що геноцид вчинено відносно Українського народу як національної групи (в оригінальному тексті Конвенції ООН про запобігання злочину геноциду і покарання за нього – «national group»), тобто сукупності людей, які сприймаються такими, що мають певний юридичний зв’язок, заснований на спільному громадянстві, та поєднані взаємними правами та обов’язками (див. рішення Міжнародного кримінального трибуналу щодо Руанди у справі Акасєу (Akayesu).
На думку експертів, термін «Український народ» найбільше відповідає сутності поняття «national group», вжитому у тексті зазначеної Конвенції ООН, а також у статті 6 Римського статуту Міжнародного кримінального суду.
Визнання геноциду Українського народу з боку російської федерації може відбуватися в межах визнаної Україною юрисдикції Міжнародного кримінального суду (див. постанову Верховної Ради України від 4 лютого 2015 р. № 145-VIII).
Водночас, на думку експертів Ініціативи, було б правильно окремо підтвердити визнання юрисдикції Міжнародного кримінального суду щодо злочинів, передбачених статтею 5 Римського статуту Міжнародного кримінального суду, вчинених з 24 лютого 2022 року особами, яких визначить Прокурор Міжнародного кримінального суду.
Англомовний переклад Заяви та Пояснювальної записки також оприлюднено на офіційному сайті Верховної Ради України.