Політична партія як суб’єкт права: методологічний семінар
22 червня 2022
Оскільки методологія науки означає у найбільш поширеному розумінні прийоми та принципи наукового пізнання, то методологічний семінар має своєю метою – обговорення способів дослідження, застосування яких призвело до певних висновків та результатів. Проведення подібних заходів сприяє розвитку і поглибленню наукового дискурсу, розширює горизонти пізнавальних можливостей дослідника та продукує нові ідеї для подальших наукових розвідок.
Саме з такою амбітною ціллю Центром дослідження верховенства права спільно з кафедрою загальнотеоретичного правознавства та публічного права НаУКМА 16 червня 2022 р. проведено методологічний семінар на тему «Політична партія як суб’єкт права». З основною доповіддю виступив д.ю.н., доцент кафедри Ю. Б. Ключковський Спікер зосередив акценти у своїй промові на наступних питаннях:
- поняття політичної партії у політологічному та юридичному значеннях;
- конституційний та законодавчий статус політичної партії;
- цивілістичний аспект статусу політичної партії як юридичної особи.
Оскільки семінар має методологічну мету – обговорення певних висновків як результатів наукового дослідження на підставі застосування плюралістичних способів пізнання, основними проблемними питаннями зазначеної теми є:
- чи є партія юридичною особою у розумінні цивільного права;
- якщо існує вимога державної реєстрації, то видається, що політична партія розглядається як звичайна особа приватного права;
- оскільки юридична особа утворюється як об’єднання осіб та/або майна її членів/засновників (ст. 81 ЦК України), виникає питання стосовно статусу політичної партії. Адже партія утворюється як об’єднання громадян; члени партії не формують статутний капітал (чи інші майнові внески), не відповідають за майновими зобов’язаннями партії; не отримують частки майна при ліквідації партії.
Однак виникає непросте питання моменту створення політичної партії та юридичної особи відповідно до законодавства. Якщо юридична особа вважається створеною з дня її державної реєстрації, то політична партія утворюється рішенням установчих зборів, що передує моменту її державної реєстрації. Видається, що до державної реєстрації партія вже здійснює свою основну діяльність: сприяння формуванню політичної волі громадян з метою участі у виборах. Саме за цією ознакою мета політичної партії відрізняється від мети звичайної юридичної особи приватного права (окрім непідприємницьких товариств, наприклад, релігійних, благодійних організацій, громадських організацій) – здійснення підприємницької діяльності.
Тому не варто абсолютизувати цивілістичний аспект політичної партії як юридичної особи приватного права, адже основне призначення її статусу – бути суб’єктом конституційно-правових відносин для досягнення мети створення. Особливості статусу політичної партії прослідковуються і у процесі ліквідації партії.
Так, цивілістичний підхід створює певні проблеми у цьому, зокрема, не дає можливості провести до кінця саморозпуск партії. Не розрізняється припинення існування політичної партії як суб’єкта конституційно-правових відносин і припинення юридичних осіб партії та її місцевих осередків – з моменту припинення реєстрації. Якщо мова йде про звичайних юридичних осіб приватного права, то при її ліквідації ліквідаційний баланс має бути затверджений учасниками юридичної особи або органом, який прийняв рішення про ліквідацію. Майно юридичної особи, що залишилося після задоволення вимог кредиторів, передається її учасникам, якщо інше не встановлено установчими документами юридичної особи або законом.
Партії ж, які саморозпустилися, тривалий час числяться у Єдиному реєстрі як такі, що «перебувають у стадії припинення». Заборона партії судом має наслідком:
- припинення діяльності партії;
- розпуск керівних органів, місцевих організацій партії;
- припинення членства в партії;
- прийняття Мін’юстом рішення про припинення партії як юридичної особи.
З моменту припинення діяльності майно, кошти на інші активи політичної партії, її обласних, міських, районних організацій, первинних осередків та інших структурних утворень передаються у власність держави (ч. 4 ст. 21 Закону України «Про політичні партії в Україні»).
Всі розглянуті питання актуалізуються у зв’язку із значною кількістю справ, які сьогодні перебувають на розгляді у Восьмому адміністративному апеляційному суді (м.Львів) за позовами Міністерства юстиції України про заборону діяльності 12 політичних партій, в основному тих, діяльність яких була призупинена на період дії воєнного стану рішенням Ради національної безпеки і оборони України від 18 березня 2022 р. На цей час суд задовольнив заяви Мін’юсту про забезпечення позовів шляхом заборони політичним партіям здійснювати фінансові операції до набрання рішеннями у справах законної сили.
