Пропозиції щодо забезпечення права на касаційне оскарження ухвали про призначення нового розгляду справи у суді першої інстанції
27 липня 2022
Короткий опис проблеми. Обґрунтування необхідності її вирішення.
Однією із практичних проблем в кримінальному процесі є питання призначення нового розгляду в суді першої інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги на вирок суду, ухвалу про застосування чи відмову у застосуванні примусових заходів медичного або виховного характеру, що може спричинити порушення прав учасників процесу.
Питання направлення справи на новий розгляд до суду першої інстанції на рівні апеляції максимально усунене із цивільного, господарського та адміністративного процесів. У Кримінальному процесуальному кодексі України (далі – КПК) підстави для скасування судового рішення і призначення нового розгляду справи у суді першої інстанції дещо ширші, однак вони суттєво звужені в порівнянні з попереднім кримінально-процесуальним законодавством.
У Пояснювальній записці до проекту чинного КПК зазначено, що у порівнянні з чинним законодавством, яке надає широкі можливості суду апеляційної інстанції повертати справу на новий розгляд до суду першої інстанції, проект містить обмежений перелік підстав для прийняття такого рішення апеляційним судом. Повернення справи на новий розгляд апеляційним судом розглядається проектом КПК не як важлива складова повноважень апеляційного суду, а радше як виняток із загального правила.
Підстави для призначення нового розгляду в суді першої інстанції визначені частиною першою статтею 415 КПК, згідно з якою, суд апеляційної інстанції скасовує вирок чи ухвалу суду і призначає новий розгляд у суді першої інстанції, якщо:
1) встановлено порушення, передбачені пунктами 2, 3, 4, 5, 6, 7 частини другої статті 412 цього Кодексу;
2) в ухваленні судового рішення брав участь суддя, якому було заявлено відвід на підставі обставин, які очевидно викликали сумнів у неупередженості судді, і заяву про його відвід визнано судом апеляційної інстанції обґрунтованою;
3) судове рішення ухвалено чи підписано не тим складом суду, який здійснював судовий розгляд.
Стаття 412 КПК містить визначення істотних порушень вимог кримінального процесуального закону (частина перша) та перелік тих істотних порушень, які безумовно є підставою для скасування судового рішення (частина друга).
Істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, які є підставою для скасування судового рішення і призначення нового розгляду у суді першої інстанції, визначені у пунктах 2-7 частини другої статті 412 КПК, а саме:
- судове рішення ухвалено незаконним складом суду (пункт 2);
- судове провадження здійснено за відсутності обвинуваченого, крім випадків, передбачених частиною третьою статті 323 чи статтею 381 КПК, або прокурора, крім випадків, коли його участь не є обов’язковою (пункт 3);
- судове провадження здійснено за відсутності захисника, якщо його участь є обов’язковою (пункт 4);
- судове провадження здійснено за відсутності потерпілого, належним чином не повідомленого про дату, час і місце судового засідання (пункт 5);
- порушено правила підсудності (пункт 6);
- у матеріалах провадження відсутній журнал судового засідання або технічний носій інформації, на якому зафіксовано судове провадження в суді першої інстанції (пункт 7).
Таким чином, КПК закріплює вичерпний перелік підстав для призначення нового розгляду в суді першої інстанції.
Наведений перелік підстав для нового розгляду не пов’язаний з питаннями повноти або неповноти чи правильності оцінки доказів судом першої інстанції, кваліфікації дій особи і її винуватості.
Водночас, в практичному аспекті, найпоширенішою підставою для призначення нового розгляду у суді першої інстанції є пункт 1 частини першої статі 415 КПК, який стосується встановлення апеляційною інстанцією істотних порушень вимог кримінального процесуального закону прямо визначених у пунктах 2-7 частини другої статті 412 КПК. Проте суди апеляційної інстанції нерідко «повертають» справи на новий розгляд у суд першої інстанції через істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, не посилаючись на жодну з підстав, визначених у пунктах 2-7 частини другої статті 412 КПК (див., наприклад, ухвалу Чернігівського апеляційного суду від 24 грудня 2021 року, судове провадження № 11-кп/4823/42/21).
На практиці це призводить до безпідставного призначення судом апеляційної інстанції нового розгляду справи в суді першої інстанції, адже такі ухвали є остаточними і не підлягають касаційному оскарженню, що створює широкий простір для зловживань. Як наслідок, це не сприяє завданням кримінального провадження.
Частина друга статті 424 КПК передбачає, що «ухвали суду апеляційної інстанції можуть бути оскаржені в касаційному порядку, якщо вони перешкоджають подальшому кримінальному провадженню (див., наприклад, ухвалу Верховного Суду від 14 лютого 2022 року, справа №728/927/19).
На цю проблему, як з точки зору законодавчого регулювання, так із сторони практики застосування законодавства, висловлюючи очікування про можливі законодавчі зміни, звертала увагу і Вища рада правосуддя у своїй дисциплінарній практиці.
Вища рада правосуддя зазначила: «…Зі змісту статті 409 КПК вбачається, що процесуальний закон не ототожнює, а розрізняє такі підстави для скасування (зміни) рішення суду першої інстанції, як неповнота судового розгляду, невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження та істотне порушення вимог кримінального процесуального закону. Системний аналіз положень статей 409, 412, 415 цього Кодексу дає підстави для висновку, що будь-які інші порушення (окрім істотних порушень кримінального процесуального закону, зазначених у частині першій статті 415 КПК), допущені судом першої інстанції, як от неповнота судового розгляду, невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження, а також ті порушення кримінального закону, які можуть бути визнані істотними на підставі частини першої статті 412 КПК (оскільки перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення), за свідомою волею законодавця відповідно до статті 415 КПК не визнані такими, що дають підстави суду апеляційної інстанції для скасування судового рішення з призначенням нового розгляду в суді першої інстанції».
Пропозиції щодо вирішення проблеми
Наразі ухвали суду апеляційної інстанції про скасування рішень суду першої інстанції із призначенням нового розгляду в суді першої інстанції не переглядаються судом касаційної інстанції, який би міг визначити свою правову позицію із цього приводу (при цьому не виключається зміна такої практики чи правового регулювання в майбутньому).
Відтак, видається доцільним надати повноваження суду касаційної інстанції перевіряти виконання апеляційними судами умов, передбачених статтею 415 КПК, для запобігання помилкам, зумовлених неправильним тлумаченням або застосуванням цього положення.
З метою вирішення означеної проблеми необхідно внести зміни до КПК, якими, зокрема, передбачити можливість касаційного оскарження судових рішень про скасування вироку або ухвали і призначення нового розгляду у суді першої інстанції, встановити строк для оскарження таких ухвал.
Окремо варто звернути увагу на необхідність виключення із статті 416 КПК частин другої та третьої, згідно з якими:
«При новому розгляді в суді першої інстанції допускається застосування закону про більш тяжке кримінальне правопорушення та посилення покарання тільки за умови, якщо вирок було скасовано за апеляційною скаргою прокурора або потерпілого чи його представника у зв’язку з необхідністю застосування закону про більш тяжке кримінальне правопорушення або посилення покарання» (частина друга).
«При новому розгляді в суді першої інстанції питання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру правова кваліфікація діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність, як більш тяжкого допускається за умови, якщо на цій підставі було подано апеляційну скаргу прокурором чи потерпілим або його представником» (частина третя).
Така пропозиція зумовлена тим, що підстави означені в цих частинах не є тими, які дають право суду апеляційної інстанції призначати справу до нового розгляду у суді першої інстанції. Більше того, за змістом статті 420 КПК саме суд апеляційної інстанції має скасувати вирок та ухвалити свій вирок у разі необхідності застосування закону про більш тяжке кримінальне правопорушення чи збільшення обсягу обвинувачення; необхідності застосування більш суворого покарання; застосування більш суворого виду примусових заходів медичного чи виховного характеру.
Пропозиції експертів Центру разом із порівняльною таблицею необхідних змін до Кримінального процесуального кодексу України направлено до Верховної Ради України