Оцінка ризиків та можливості використання альтернативних форм голосування на післявоєнних виборах в Україні з фокусом на інтернет-голосуванні
20 грудня 2024
Ардіта Дріза Мауер, Веронік Кортьє, Оксана Кулик, Армін Рабич, Володимир Венгер, Олів’є Перейра
У дослідженні розглянуто питання можливості та ризиків використання інтернет-голосування для голосування за кордоном під час перших післявоєнних виборів з огляду на правові та технічні аспекти.
Із правової точки зору визначення системи голосування за кордоном залежить від конкретних умов країни, зокрема й від її адміністративних, інфраструктурних, бюджетних обмежень, заходів з організації виборів усередині країні та рівня суспільної довіри. Кожна країна має знайти баланс між безпечним і загальним виборчим правом, враховуючи те, що вибори за кордоном зазвичай мають відповідати тим самим стандартам демократичних виборів, що й вибори, які проводять усередині країни. Досвід таких країн, як Естонія та Швейцарія, свідчить про те, що запроваджене державними органами детальне регулювання інтернет-голосування ще більш ускладнилося. Існує кілька правових аспектів, зокрема, які стосуються загроз для анонімності та таємниці, а також вирішення питань примусу, довіри до контролю з боку експертів на противагу громадському контролю за виборами, труднощів щодо отримання доказів. Інші питання стосуються рівня регулювання інтернет-голосування (Конституція, закон чи нормативно-правові акти нижчого рівня), рівня деталізації регулювання, необхідного для забезпечення відповідності та суспільної довіри, належних перевірок для забезпечення конституційної відповідності такого регулювання. Ці та інші причини також наведено в правових і наукових дослідженнях або судових рішеннях у кількох країнах, як із попереднім досвідом інтернет-голосування, так і без нього, які дійшли висновку, що на сьогодні інтернет-голосування не розглядається як варіант для більш масштабних політичних виборів.
Якщо розглядати онлайн-голосування в довгостроковій перспективі, то на додачу до технічних аспектів варто приділити особливу увагу правовим викликам, таким як внесення змін до Конституції, які даватимуть змогу проводити дострокове голосування, голосування не на папері, голосування в неконтрольованому середовищі (вирішення питання забезпечення таємниці голосування, запобігання примусу тощо); розробка деталізованого, чіткого (щоб зробити можливим його впровадження) та відповідного Конституції регулювання інтернет-голосування, яке інтегрує механізми можливості наскрізної верифікації; оновлення кримінального законодавства, а також механізмів розв’язання виборчих спорів, пов’язаних із порушеннями і скаргами стосовно інтернет-голосування; обговорення з суб’єктами, які ухвалюють рішення, припущень щодо довіри до інтернет-голосування, на яких ґрунтується безпека; врахування факту, що інтернет-голосування досі розроблялося як голосування з персонального комп’ютера, а не з мобільного телефону; нарощування людського потенціалу та знань на всіх рівнях, включно з ОАВ і електоратом; обговорення специфічних ризиків упровадження інтернет-голосування в Україні.
Повний текст публікації доступний за посиланням.