Аналіз судової практики щодо застосування законодавства України про захист персональних даних
19 жовтня 2022
Володимир Венгер, Андрій Кошман, Олександр Шевчук
Захист персональних даних в Україні – відносно нова сфера правового регулювання, що перебуває на етапі становлення та потребує досить ретельного аналізу не тільки відповідних міжнародних стандартів, але й національної практики нормозастосування.
Сьогодні в Україні напрацьовано досить великий досвід щодо аналізу основних недоліків та проблем імплементації міжнародних стандартів у сфері захисту персональних даних. За підтримки міжнародних партнерів проведено низку прикладних досліджень, як комплексних, так і доволі точкових, щодо ефективності застосування приписів Закону України «Про захист персональних даних». Разом з тим досі нема системних аналітичних напрацювань щодо судової практики в цій сфері.
Цей аналіз має на меті зробити перший крок у цьому напрямку та запропонувати загальний огляд основних напрямків і ключових тенденцій застосування українськими судами загальної юрисдикції Закону України «Про захист персональних даних». Предметом дослідження є аналіз рішень судів різних юрисдикцій та інстанцій, що істотно ускладнює методологію та засади проведення аналізу та узагальнення його результатів. Адже особливості захисту персональних даних у, наприклад, провадженнях в цивільних справах та в кримінальних провадженнях мають надзвичайно багато відмінностей.
Водночас автори свідомо залишили таке відносно масштабне охоплення для аналізу, щоб сконцентрувати дослідження саме на персональних даних. Деякі питання, що могли б бути набагато детальніше представлені крізь призму спеціального законодавства у відповідній сфері, залишилися поза основним фокусом. Це зроблено задля чіткішого виокремлення векторів застосування законодавства про захист персональних даних, його розуміння і сприйняття суддями та іншими учасниками судових процесів, труднощів узгодження приписів законів із підзаконними актами, а також спрямованості відповідної адміністративної (управлінської) практики органів державної влади та органів місцевого самоврядування.
Для проведення цього дослідження експерти опрацювали близько 10 000 судових рішень, з яких для ретельного дослідження дібрано понад 500, на частину з них зроблено прямі посилання в тексті аналізу. Усі рішення добиралися з Єдиного державного реєстру судових рішень з використанням різних критеріїв та методів пошуку. Водночас це дослідження не має на меті запропонувати статистично точний аналіз, що навряд чи можливо, щонайменше з огляду на постійно змінювану судову практику та брак достатньої кількості сформованих правових позицій у цій сфері. Автори намагалися представити основні тенденції розвитку судової практики у сфері гарантування захисту персональних даних в Україні.
Повний текст публікації доступний за посиланням.