Проблеми застосування інструментів штучного інтелекту при прийнятті судових рішень

Проблеми застосування інструментів штучного інтелекту при прийнятті судових рішень

Юлія Матвєєва

Новітні технології, зокрема, цифрові, ставлять перед людиною багато нових запитань і породжують нові проблеми. Від вміння їх передбачати залежить наше безпечне майбутнє. Такі поняття, як «штучний інтелект», «штучна свідомість», «когнітивна робототехніка» – вже досить глибоко проникли в усі сфери суспільного життя. В окремих людей вони викликають захоплення та сподівання на надзвичайні результати від інтенсивного прискорення певних технічних процесів, які традиційно вимагають прискіпливої рутинної «ручної» роботи і багато часу. Натомість у інших – все ще неприйняття і побоювання щодо можливої конкуренції з природніми здібностями людини мислити, усвідомлювати значення своїх дій та нести за них відповідальність. Тобто, мова йде про відомі для правників поняття суб’єктності і можливості наділення відповідними ознаками не людини, а створеної нею «штучної свідомості». Важливих проблем набуває впровадження штучного інтелекту в систему правосуддя. Це є досить складним процесом, який потребує попереднього вирішення низки технічних проблем і вдосконалення алгоритмів задля забезпечення справедливого, неупередженого судового розгляду і дотримання прав людини, в тому числі права на конфіденційність персональних даних. Технології не повинні знеохочувати або перешкоджати критичному мисленню суддів, оскільки це може призвести до стагнації правового розвитку та ерозії системи правового захисту. Тому технологічні інструменти повинні поважати процес ухвалення судових рішень і автономію суддів. Штучний інтелект може бути корисним та допоміжним інструментом у сфері правосуддя, але не може замінити роль суддів. Навіть у випадках застосування цифрових технологій при розгляду справ незначної складності не виключаються ризики допущення помилок у документах, що може вплинути на неправильність обрахунків і помилкове судове рішення. А це неприпустимо у діяльності судів. Таким чином, необхідно, щоб людина перевіряла усі випадки прийняття рішень, згенерованих за допомогою алгоритмів штучного інтелекту. З іншого боку, звичайна особа – учасник процесу, у якому застосовуються рішення, прийняті за допомогою штучного інтелекту, повинна мати право оскарження таких рішень.

З повним текстом статті можна ознайомитися за посиланням.